Абд-ру-шин / Abd-ru-shin 

Витоки Чистоти. Таїнство Чистої Лілеї / (UA) Избранное

Витоки Чистоти і Жіноцтва © Олександр Ладік 2018 (на основі живопису F.Rassouli та Л.Міліної)
 UA

ВИТОКИ ЧИСТОТИ

У перебігу земного року на початку вересня настає час для свята Чистої Лілеї як свята Ґрааля. Це є живою дією і звершенням, що несе певні випромінювання із одвічного Замку Святого Ґрааля, через якій Божа Воля впливає на Всесвіт. І Чиста Лілея є уособленням Чистоти.
Цей особливий період часу безпосередньо стосується Жіноцтва і його найвищих Витоків, бо пов'язаний з чистими потоками із Пра-Джерел Буття, що надсилає в Творіння Небесна Цариця.

Тут таїться відповідь на питання, чому саме цей місяць в астрологічному календарі називається «Діва», назва якого свідчить про прямий зв'язок з небесною жіночої постаттю. У давніх слов’ян споконвіку існував культ богині-матері — Макоші («Ма-кош» — «Мати чиста»), що з згодом із встановленням християнства була замінена постаттю Божої Мати або Пречистої Діви. І така назва залишилася в череді свят: «Перша… Друга… Третя Пречиста», що вказує на небесний цикл, коли відбувається вилив певної «жіночої» сили в згори.
Але треба все розставити по своїх місцях. Макош як Пречисту Мати, що пряде Тканину і Долю Світу, знали різні земні народи, і, відповідно до своєї мови й усвідомлення проявив її дії, називали інакше: Іштар у Вавилоні, Астарта у Греції, Ізіда (Ізіс) у Єгипті (зокрема містерії Ізіди випадали саме на кінець літа – початок осені).
Макош є великою сутнісною Дівою-Володаркою, що височіє окремою постаттю. Вона є Матір’ю всіх створінь, бо невпинно пряде всі форми й Тканину Творіння, утворюючи також сукупну його Долю. При цьому Макош підпорядкована вищим Пра-Джерелам Світла із Божого Царства і є живим каналом для променів Чистоти, що спрямована насамперед у Жіноцтво всіх частин Творіння. Макош панує в Царинах Пра-Духовного, займаючи певне місце сутнісної Володарки на Лебединому Острові
Найвищим Витоком проміння Чистоти в Творінні є Чиста Лілея — Ірмінґард, яка в Святому Ґраалі є посередницею між Світлом Божественної Пра-Цариці Єлизавети* і Жіноцтвом сукупного Творіння.
Жіноцтво від свого походження за своїм родом має здібності бути посередницею між сяючими Вершинами та людством. Неначе на духовних крилах підносячись у височінь і, сплітаючи полотно живих світлих ниток, зводячи духовні мости згори донизу, жінка здатна сприймати основоположні, найтонші, найсильніші струмені Божої Сили, щоби передавати далі. Тому свято Чистої Лілеї як свято діючої Чистоти прямо стосується саме жінок. Жінка як Жриця Чистоти, як Хранителька духовного Вогнища, веде за собою людство до піднесеного Поступу або стає причинницею падіння, якщо вона втрачає вірність своєму призначенню.
При цьому задача чоловіків — стати захисниками чистого жіноцтва і духовного Вогнища, тобто виконати власне призначення.

Що є Чистотою

Чистота встановлює живий Закон, що охоплює Творіння як Світоустрій і непохитний Лад, на який все спирається. Цим Законом Творіння дихає і в ним відбувається світове Прядіння і Поступ. Лише в струмі Чистоти єдина Сила, що променіє від Бога, здатна проявлятися в своєму найвищому Єстві й Всемогутності. Чистота — це умова дії Законів Світла і Рівноваги всього.

[[ Чистота — це відсутність всього зайвого, це те, що має бути і те, що є насправді як істинний стан речей. Вона є щирою природністю! Лише чиста чаша духу може сприймати Силу згори і живитись з неї повсякчас. ]]

Саме Чистота для кожного створіння і є критерієм для Божого Суду, чи займає воно своє місце в Творінні, чи зберігає Вірність Закону Божої Волі.
А займати власне місце, перебуваючи з миром з усіма, і є справжнім Смиренням. Воістину смиренним є лише той, хто набув призначене саме йому місце, сумлінно й радісно вирішує встановлені йому задачі в своєму найближчому оточені, діючи саме там. Смиренний не порівнює себе з іншими і не зазіхає на їхню зону відповідальності, бо знає, що це не його задача! Існуючі в суспільстві інші й звичні сенси поняття Смирення є хибними, бо воно не означає лише лагідність і тихість, не вказує лишень на неспротив зовнішній силі й добровільне схиляння перед суворими обставинами, стражданнями та ударами долі. В істинне Смирення, яке люди забули та спотворили своїм неправильним розумінням, ніколи не було закладено покірності, яка взагалі не властива духам. Смирення (так само як сумирність) означає перебування у мирі із собою, своїм оточенням, у мирі й злагодженості з Волею Бога! Що означає здатність займати встановлене Богом власне місце у Всесвіті, відповідно до наданих Ним талантів, ні принижуючись, ні вивищуючись.
Той, хто несе в собі справжній мир, має особливу притягальну чарівливість і цим дивовижно впливає на своє оточення вже лише своєю присутністю поруч, підживлюючи й надихаючи всіх довколишніх, діючи як чисте джерело, що напуває, заспокоює і зцілює. Такі особливі люди, живі і природні за своїм єством, завжди вирізняються з-поміж інших. Вони набувають здатності бути активними посередниками в животворному ланцюзі служителів Божої Чистоти і Любові, що діють всюди, де є можливості! Лише такі чисті душею особистості завдяки своїй здатності бути собою і природним чином дотримуватися Божої Волі у всіх своїх проявах можуть називатися Божими дітьми, бо насправді стають такими. Ось який смисл хотів донести людям Ісус Христос, коли проголошував у Нагорній проповіді: «Благословенні миротворці, бо вони будуть названі дітьми Божими» (Матв.5:9).
Тут шукачі Істини можуть також знайти ключ для розуміння іншої великої поради Сина Божого: «якщо не навернетеся і не будете, як діти, не увійдете до Царства Небесного» (Матв.18:3). Немов чиста дитина, що ніколи не зневірюється, а йде до обраної мети, спираючись на отецьку допомогу, сповнену любов'ю, людський дух набуває здатності досягти сяйних висот Царства вічного творчого буття. Варто лише ступити на правильний шлях, розпочавши сходження, і цілком віддатися висхідним потокам Законів Божої Волі, без остраху, вагань і свавільного викривлення, він долатиме будь-які життєві труднощі, завиграшки, з наснагою і радістю, невтомно щось творячи і навчаюсь новому, шукаючи та відкриваючи для себе нові світи, підкорюючи нові вершини, невпинно рухаючись уперед і вгору на крилах духу.
Набувши зрілості в подорожі різними світами і сходинками Творіння, людський дух спроможний увійти до Царства свідомих духів — до обітованого Раю. І на останньому рубежі між Речовинністю і Духовно-Сутнісним Царством він наче опиняється на живих Терезах Законів, коли в могутніх струмах силових потоків Законів остаточно зважується кожний порух його духу. Це і є випробування на Смирення — чи усвідомлює дух своє справжнє місце в Творінні! Тепер він остаточно має визначитися і проявитися як свідома особистість, яка вона є насправді в Божих Законах! В дусі він має пережити знову всі свої сукупні життя, всі свої помилки. І якщо він знову зробить неправильний вибір, проявлючи себе кращим або гіршим і нижчим за те, ким він є насправді, він не пройде до Брам Раю вогняним мостом, а впаде, втративши самосвідомість, адже він виявився не здатним усвідомити і набути своє справжнє місце в живих Законах Божої Волі…
Людські духи мусять прагнути Чистоти як набуття своєї справжньої суті, де немає місця нічому зайвому і викривленому, тієї суті, яку вклав в них від початку Бог-Отець. Для людських духів Чистота проявляється саме у Вірності в найширшому сенсі: Вірності Богові, Вірності собі, як щире проявлення власного єства і правильне використання певних духовних здібностей. Дотримуючись чистоти, як вірності своєму покликанню, людина насправді примножує таланти, закладені в неї Богом. Ось чому для духовних створінь Чистота — це справжня Вірність собі та Богові, Вірність Світлу, Вірність Закону і своєму призначенню.
Чистота — це відсутність всього зайвого, це те, що має бути і те, що є насправді як істинний стан речей. Вона є щирою природністю! І з Чистотою завжди йде поруч радісне творче буття.
Для людей Чистота проявляється також у чистоті думок, у справжній безмовності, у відсутності зайвих слів, відсутності метушні та безглуздих рухів і дій, у володінні собою, всіма своїми діями та емоціями, у здатності бути собою, в здатності сприймати і здатності щиро віддавати. Той, хто прагне Чистоти, прагнутиме насамперед внутрішньої тиші, щоб врешті нічого йому не могло завадити почути Дихання Творіння, розпізнати відчуття і голос власного духу, а з тим — відчути і Волю свого Бога.

[[ «Ви беззастережно визначаєте нечистими багато діянь сліпучої чистоти, тоді як багато з того, що вами вважається чистим, за Законами Творіння є нечистим. Тому, перш за все, дайте волю своїм відчуттям, і тоді ви зможете правильно все осягти та зважити...». ]] (Абд-ру-шин)

Будь-яке творення або перетворення, будь-які можливості Поступу, можливості підтримки та допомоги, просвітлення, зцілення і духовного сходження з’являються лише тоді, коли для цього повністю звільняється ґрунт.
Лише чиста чаша духу може сприймати Силу згори і живитись з неї повсякчас.

 

Звершення Святого Ґрааля

Чистота як така йде від осяйних Садів Світла Пра-Цариці Єлизавети* з недоступних Божественних Царин і тому ніколи цілком не може бути зрозумілою для людей, адже дія Чистоти пов’язана із самими Законами, що струмують із Пра-Джерела. Людським духам доступний лиш образ Чистоти, духовний Прообраз як її певне відображення: Чиста Лілея в її суворій прохолодній чистоті височіє над Водами Життя біля Чаші Святого Ґрааля, що вбирає і, перетворюючи, передає далі в Творіння живильні струмені від променів Пра-Цариці…
Лілія в силовому полі (© Ruth Kuebler)
Для всього Духовного в особливі миті Круговороту Божої Сили відбуваються певні прояви Божественної Сили як життєдайні наддуховні звершення, що творяться Замку Святого Ґрааля на вершині Творіння. Саме це ми називаємо Святами Ґрааля, у яких виразно проявляється дія живого Закону Божої Волі
Закон Волі Світла вібрує в Трійці. Як святий Божественний Тригон, утворюючи всесвітню Рівновагу Сил, цей живий Закон проявляється в трьох родах випромінювання як одвічних наріжних каменів Творіння — в Справедливості, Любові й Чистоті.
У День Святого Голуба немов биття пульсу Серця Всесвіту, що розносить всіма прожилками Творіння Силу Святого Духу — животворну Кров Господа Бога як оновлюючу Енергію Життя. Божа Пра-Сила струмуючи подібно до живої Води, омиває і підтримує Творіння!
Цей вилив Божественної Сили відбувається через Чисту Браму, Живу Чашу, уособлену в постаті Імануїла–Парсифаля. Він є Творчою Волею Бога, Духом Святим і уособленням живого Закону, діючи як Всевладна Справедливість. Він бо — Перший і Останній, Альфа та Омега, Початок і Кінець для всього. Із Нього променіє Меч Світла як прояв Божої Сили, Його Всемогутності і Всевладдя! Цей променистий Меч як непохитна вісь Терезів Справедливості також врівноважує все і всіх за Законом Справедливості і несе врешті остаточний Суд, у якому все живе і корисне підсилюється і очищуються, а все шкідливе і напівживе — відсікається та кидається у вирву розпаду…
І далі, безперервно, після Виливу Сили від Дня Святого Голуба все готується вже до подальшого руху — Проміння Божественної Чистоти знов торують шляхи для наступного Серцебиття Ґрааля.
Беручи свій виток від Пра-Цариці Божого Царства, Чистота тісно пов’язана з Любов’ю. У місці трансформації Божественної Сили, в найвищому вихідному пункті Творіння — Замку Ґрааля — Чистота і Любов також мають своє певне уособлення і діють як живі прадуховні оболонки: для Чистоти — Чиста Лілея, Ірмінґард, і для Любові — Роза Світла, Марія.
Через святий Ґрааль промені Чистоти торують шляхи для сходження проміння Божої Любові.
Чистота завжди передує Любові, тому що Божа Любов рухається лише шляхом Чистоти. Адже можливості для проявлення Любові з’являються лише в тому разі, коли за Законом Божої Волі шлях стає цілковито підготовленим і очищеним для рушійних перетворень.
Чистота відкриває брами для всього, що йде згори, встановлює правильну дію всіх складових живих ниток Світла, які подібні до нервів і прожилок Творіння, що його охоплюють і впорядковують, як непохитна тканина живого організму!
Коли шлях стає вільним, і Чистота видаляє з нього все зайве, виправляючи всі відхилення та спрямовуючи канали для течії променів згори, настає час для сходження Світла Любові, що надає всьому можливості для буття і для зародження нового. Любов силою Чистоти спонукає живий Поступ створінь відповідно до Божої Волі.
Так було одвічно, так є, і так буде повік-віків.


© Олександр Ладік. Київ, 2018. 


Єлизавета, Пра-Цариця Божественного Царства

* Окремо слід зауважити, що християнські богослови при тлумаченні церковних текстів передвічну Божественну Небесну Царицю помилково ототожнили з Марією, людським духом, що була земною матерю Ісуса з Назарета, у єстві якої немає Божественної природи, і яка аж до Голгофи сумнівалася в тому, що її син Ісус був Посланцем Єдиного Бога, тобто, що він був Христом, Сином Божим. Пра-Цариця Божественного Царства носить ім’я, що відповідає давньоюдейському імені Єлизавета (Елізабет, Elizabeth). У перекладі з давньоюдейської «Ель» (Eli) означає «Бог», а «бет» (beth) буквально означає «Будівля» (Утворення або Форма), і в найвищому смислі ім’я Елізабет означає ту, яка є найтоншим проявленням Бога, яка також надає форму всьому, що походить від Божого Світла! Елізабет (Єлизавета) є «Жіночою» Породжуючою Сутністю Божества, що діє як особистість окремо, але при цьому невід'ємно від Безсутнісного Бога-Отця, вона є Його Любов’ю, яка дає можливість всім вихідним із Нього потокам відповідно розділятися і ставати живою особистісною формою для буття.


Читайте також: «Жіночість»

Читайте також: «Чиста Лілея»


Google+


Flag Counter
Прочитано 471 раз Последнее изменение Воскресенье, 02 Декабрь 2018 00:45

http://moy-interer.ru - интерьер дома

http://fortstroi.com.ua - Строительство и ремонт

3 комментарии

  • Комментировать Олександр Ладік Четверг, 18 Октябрь 2018 07:33 написал Олександр Ладік

    14 жовтня – Покрова Божої Мати,. «Третя Пречиста». Завершення осіннього циклу свят, пов’язаних з дією Великої Мати, яку здавна людство намагалося осягти, але так достеменно й не пізнало.
    Цикл свят Пречистої виник задовго до християнства з церквою, яка на засадах вже існуючого створила культ саме земної матері Ісуса Христа, назвавши її Царицею Небесною.
    Цей період часу має безпосереднє відношення до Жіноцтва і його найвищих Витоків, бо пов'язаний з чистими потоками з Пра-Джерел Буття, що надсилає в Творіння Небесна Цариця.

  • Комментировать Олександр Ладік Четверг, 18 Октябрь 2018 07:29 написал Олександр Ладік

    21 вересня в східному християнстві відзначають свято Пречистої Мати – "Різдво Богородиці". Це друге свято («Друга Пречиста») з трьох, що відбуваються в цей період як дія живих потоків з осяйних Вершин. І це виникло задовго до християнства з церквою, яка створила культ Марії, земної матері Ісуса Христа, назвавши її Царицею Небесною.
    Цей період часу має безпосереднє відношення до Жіноцтва і його найвищих Витоків, бо пов'язаний з чистими потоками з Пра-Джерел Буття, що надсилає в Творіння Небесна Цариця.

  • Комментировать Олександр Ладік Среда, 17 Октябрь 2018 16:12 написал Олександр Ладік

    28 серпня в слов'янських землях із давнини відзначають свято Пречистої Мати (перше з трьох «Пречистих», що йдуть слідом як дія високих струменів з осяйних Вершин), яке виникло задовго до християнства з культом Марії, земної матері Ісуса Христа.

    (Поезія в посиланні містить також і стислі пояснення, про що саме йдеться в ці дні, які мають бути присвячені Чистоті та найвищої Жіночості як особливий період у русі земного року — час підготовки до сприйняття Проміння Чистоти згори, що оживляє світлі нитки і оновлює шляхи Світла у Творінні, відроджуючи зв’язок кожної Жінки з Праджерелом…)
    http://graalsword.com/index.php/poeziya/item/158-makoshi-pisnya

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Сопутствующие статьи