Абд-ру-шин / Abd-ru-shin 

Квітучі розкоші весни / (UA)

Квітучі розкоші весни © Олександр Ладік / Alexander Ladik. 2017
 UA

Як струм одвічного життя
Пульсує скрізь серцебиття
Святої Божої Любові,
Що живить світ дерев довкола!


Посеред розкошів весни
Рясніють плодоносні квіти, —
Любові вісники вони,
Що принесуть плоди свої
Хтось восени,
А хтось вже літом…

І той не лишиться байдужим,
Хто очі для краси розплющить
Й побачить у Природі душу,
Що здатна кожного зворушити
Щорічним дивом весняним —
Барвистим цвітом запашним!

Чарує першим з-поміж всіх
Дерев, що квітнуть навесні,
Немов дівча біловолосе,
Благословенна абрикоса,
З рум’янцем білі пелюстки.
Сповняють радістю в ці дні,
І серце в грудях знов тріпоче,
Немов від пестощів дівочих!

Розвіє мряку і печаль
В квітучій силі алича,
Так рясно вкрита квіточками,
Мов променистими зірками.
Стрічає алича усіх
Біля освітлених шляхів
І каже: «Привітай весну,
Не зневажай оцю красу!»

Вдихнувши пахощі в саду,
В квітуче царство увійду,
Відчувши чари таємничі,
Красуню грушу там примічу:
В весільній чепурній намитці
У сукні вишитій розкішній
Вона в свої обійми кличе
Цвітінням сяйно-феєричним,
Як наречена, що вдягла
Із цвіту білого вбрання,
Прикрасивши себе намистом
Зеленого тонкого листя..

Квітучі чари груші


Ніщо так очі більш не тішить,
Ніж пишний цвіт стрункої вишні,
Квітучим світлом оповита,
На радість людям тут розквітла.
Немов Владар небесний Вишень,
Покров накинув свій розкішний,
Й створив прошарки захисні,
Життя вберігши на Землі…
На вишеньки тендітних вітях
Кулясті скупчення суцвіття,
Як найпрекрасніші планети,
Розквітчані, ширяють небом,
Неначе всесвіт дивовижний
Зібрався в хмарки, білі й ніжні,
Утворені із пелюстків,
Із життєдайних відчуттів!

І наче в зоресяйній зливі
Квітують сніжно-білі сливи.
Здається, що небесні зорі
Злітають в листячка-долоні,
Щоб на поверхні слив тоді
Відбитися на синім тлі
Туманним подихом сузір’їв,
Як літній піднебесний пил.

Рожево-білий яблунь цвіт,
Мов найніжніших крилець зліт,
Нас цілковито огортає
Квітучим животворним сяйвом,
Що дарить відчуття любові,
Заповнюючи все довкола
Духмяним запахом весни,
Щоб душі щастям напились!

Яблунь цвіт, мов найніжніших крилець зліт…

 ✾  ✾  ✾

Усім створінням дяка щира,
Майстрам, хто знає точну міру
І Речовинності всю суть,
Хто творить весняну красу
У велелюбних хвилях Лелі *  —
Тонким, доладним і веселим
Природи сутнісним створінням —
Ельнарам й ельфам легкокрилим,
Що вправно діють в Божій Силі
В невпинному Богослужінні,
Піклуючись про всі рослини
По волі Рода, Лади й Живи


© Олександр Ладік. Київ, 01.05.2017 


Присвячено всім Божим слугам в Природі, зокрема тим, які опікуються плодовими деревами в парку неподалік від мого дому.


* Леля — жіночий Ас (богиня) красоти, кохання і невпинного розквіту в давніх слов’ян. Її знали в усіх давніх народах під власними іменами: Афродита (у греків), Венера (у римлян), Фрейя (у скандинавів і германців) тощо.


Читайте також: «Гімн митцям Природи»

Читайте: «Ельфині груші»

Читайте: «Яблуневий цвіт»


ВЕСЬ СПИСОК ◄

Прочитано 454 раз Последнее изменение Пятница, 01 Май 2020 22:54

http://moy-interer.ru - интерьер дома

http://fortstroi.com.ua - Строительство и ремонт

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Сопутствующие статьи