UA
Ось і літо минуло,
Пронеслось, відпалало,
Знову коло замкнулось,
І цього так замало.
Надаремно ні зло,
Ні добро не пропало,
У життя полотно
Я вплітав все помалу.
Доля наче крилом,
Берегла й рятувала,
І щастило в усьому,
Але це так замало.
Все, що збутись могло,
Ніби лист п'ятипалий,
Мені в руки лягло,
Але це так замало.
Листя не обпекло
І гілля не зламало…
День промитий, як скло,
А цього так замало…
Автор: Арсеній Тарковський. (1967)
(Переклад: © Олександр Ладік. Київ. 3.09.2018)
Читайте також: «Пізнання Святого Ґрааля»
Читайте: «Шлях людини в Світлі Істини»
Читайте також: «Гімн митцям Природи»
ВЕСЬ СПИСОК ◄
