Версия для печати

Жива Чистота. Забутий сенс Смирення / UA Избранное

Шлях до Світла © Рainting by Ruth Kuebler
 UA
Чистота — це те, що є насправді, це істинна дійсність. Вона утворює шляхи всьому, чим живиться, рухається і сповнюється Світ! Чистота є проявленням дії живого Закону в Творінні, тим животворним Ефіром, яким дихають всі створіння, на який спирається Всесвіт, завдяки чому відбувається світове Прядіння і Поступ. Чистота, будучи найвищою справжньою суттю всього, забезпечує і доконечний справедливий Відбір (що його називають Страшним Судом Божим) для кожного із створінь: чи займає воно своє місце в Творінні відповідно до Задуму Творця як діюча частина великого цілого, чи зберігає цим Вірність собі й Закону Божої Волі. 
Чистий духом здобуває те місце, що визначено для нього зроду-віку, і тому він досягає Смирення. Бути смиренним — означає перебувати в мирі з собою та світом, сприймати себе і світ таким, як є насправді!
Тому, хто досягне Смирення, відкриється путь до Божого Царства, бо лише смиренний може пізнати себе і побачити свій шлях до сяючих Вершин, а з цим він набуде розуміння живих Законів Творіння як Волі свого Бога.
Воістину смиренним є лише той, хто набув призначене саме йому місце, самовіддано з любов’ю вирішує встановлені йому задачі в своєму найближчому оточені, діючи саме там. Смиренний не порівнює себе з іншими і не зазіхає на їхню зону відповідальності, бо знає, що це не його задача!
Поширені в наш час інші сенси поняття Смирення є хибними, по суті його забули, спотворивши неправильним розумінням. Смирення аж ніяк не означає лагідність, тихість або покірність, в жодному разі воно не означає неспротив зовнішній силі й добровільне схиляння перед суворими обставинами, стражданнями та ударами долі. На жаль, люди надто часто плутають Смирення з покірністю, але в них навіть нема нічого спільного! Покірність, як така, взагалі не властива людським духам, вони ж бо зроду-віку наділені Свободою Волі так само, як і здатністю впливати на довколишній світ! Придивіться до складових самого слова, зрозумійте буквальну етимологію, щоб усвідомити це поняття так, як було від початку. Смирення (так само й достеменна сумирність) означає перебування в мирі з собою, своїм оточенням, у мирі й злагодженості з Волею Бога! Що означає здатність займати встановлене Богом власне місце у Всесвіті, відповідно до наданих Ним талантів, ні принижуючись, ні вивищуючись.
Той, хто несе в собі справжній мир, має особливу притягальну чарівливість і цим дивовижно впливає на своє оточення вже лише своєю присутністю поруч, підживлюючи й надихаючи всіх довколишніх, діючи як чисте джерело, що напуває, заспокоює і зцілює. Такі особливі люди, живі й природні за своїм єством, завжди вирізняються з-поміж інших. Вони набувають здатності бути активними посередниками в животворному ланцюзі служителів Божої Чистоти і Любові, що діють всюди, де є можливості! Лише такі чисті душею особистості завдяки своїй здатності бути собою і природним чином дотримуватися Божої Волі у всіх своїх проявах можуть називатися Божими дітьми, бо насправді стають такими. Ось який смисл хотів донести людям Ісус Христос, коли проголошував у Нагорній проповіді: «Благословенні миротворці, бо вони будуть названі дітьми Божими» (Матв.5:9).
Тут шукачі Істини можуть також знайти ключ для розуміння іншої великої поради Сина Божого: «Воістину, доки ви не змінитесь і не станете, як ті діти, не ввійдете до Царства Небесного» (Матв.18:3). Немов чиста дитина, що ніколи не зневірюється, а йде до обраної мети, спираючись на сповнену любов'ю отецьку допомогу, людський дух набуває здатності досягти осяйних висот Царства вічного творчого буття. Достатньо лише ступити на правильний шлях, розпочавши сходження, і цілком віддатися висхідним потокам Законів Божої Волі, без остраху, вагань і свавільного викривлення, і він долатиме будь-які життєві труднощі, завиграшки, з наснагою і радістю, із завзятістю й зацікавленістю дитини, невтомно щось творячи і навчаюсь новому, шукаючи та відкриваючи для себе нові світи, підкорюючи нові вершини, невпинно рухаючись уперед і вгору на крилах духу.
Кожен дух на шляху набуття свідомості рухається до сяючих вершин вічного Царства Духу чисельними сходинками мінливої Тонкої Речовинності, має спізнати багато випробувань, пережити очищення і перетворення свого духовного єства.
Сходження до Світла (© Ruth Kuebler)
Набувши зрілості в подорожах різними світами і сходами Творіння, людський дух спроможний увійти до Царства свідомих духів — до вічного Раю. Але для цього він має пережити останнє найскладніше й вирішальне випробування, коли він мусить проявитися цілком таким, яким він є на цю мить — у чистоті свого справжнього єства як свідомий розвинутий дух. Висхідний струмінь Закону винесе його прямо до золотої Брами Раю через вогняний духовний міст. Рухаючись цим мостом, він мусить спізнавати повторно в дусі всі свої найзначущі, вирішальні діяння, які він колись вже робив за всі свої попередні життя в Грубій і Тонкій Речовинностях. 
В дусі він має пережити знову своє сукупне буття від початку з усім добрим і поганим, з досягненнями і падіннями. І мусить розв’язувати найскладніші для нього вузли і знову проходити крізь духовні випробування, переживаючи всі свої найболючіші помилки, всі свої свідомі або раніше й несвідомі дії проти Законів Божої Волі. Людський дух, усвідомлюючи свої здібності й певні здобутки, але й визнаючи проявлену ним колись негідність, зазнаючи весь біль і сором за минулі облудні вчинки, провини, упущення, помилки й поразки, мусить пережити все це знову й зробити тепер правильний вибір вже з висоти набутого ним за сукупне буття досвіду. Тепер він наживо мусить діяти як свідома особистість, що спроможна рухатися в струмах Законів Творіння, суголосна вібрація з якими є єдиною умовою для потрапляння розвинутого духу в Рай. Тепер він мусить остаточно визначитися і проявитися свідомим духом, таким, яким він є насправді в Божих Законах! І горе йому, якщо він помилиться, завищуючи або принижуючи своє духовне «я» на роздоріжжях духовного вибору. 
Саме тоді, на цьому вогняному мосту, на останньому рубежі між Речовинністю і Духовно-Сутнісним Царством він наче опиняється на живих Терезах Законів, коли в могутніх струмах силових потоків Законів остаточно зважується кожний порух його духу. Це і є випробування на Смирення — чи усвідомлює дух своє справжнє місце в Творінні! І якщо його духовна самооцінка хоч на краплину не відповідатиме дійсному стану речей, якщо він буде вважати себе хоча б трохи кращим і вищим, або гіршим і нижчим за те, ким він є насправді, він не пройде вогняним духовним мостом до Брами Раю, а впаде! Це буде боляче, нестерпно боляче, бо він був за півкроку до завершення його Сходження, він вже відчував близькість блаженного Світла, він майже став довершеним Духом, Вінцем Творіння! І тепер він відчуватиме, що втратив майже все, немовби опинившись на самому дні! Після переусвідомлення себе самого йому прийдеться починати Сходження саме з того рівня, який йому насправді належить за його вадами, за його дійсним духовним станом, адже він на самому кінці шляху виявився нездатним набути своє справжнє місце в живих Законах Божої Волі…

⟨⟨ Ви беззастережно визначаєте нечистими багато діянь сліпучої чистоти, тоді як багато з того, що вами вважається чистим, за Законами Творіння є нечистим. Тому, перш за все, дайте волю своїм відчуттям, і тоді ви зможете правильно все осягти та зважити... ⟩⟩ (Абд-ру-шин)

Людські духи мусять прагнути Чистоти як справжності своєї суті, де немає місця нічому зайвому і викривленому, тієї суті, яку вклав в них від початку Бог-Отець. Для людських духів Чистота проявляється саме у Вірності в найширшому сенсі: Вірності Богові, Вірності собі в невикривленому прояві власного єства, в правильному використанні своїх духовних здібностей. Дотримуючись чистоти, як вірності своєму покликанню, людина насправді примножує таланти, закладені в неї Богом. Ось чому для духовних створінь Чистота — це справжня Вірність собі та Богові, Вірність Світлу, Вірність Закону і своєму призначенню.
Лише насправді пізнавши себе, ти маєш змогу пізнати і все Творіння і його Творця, Господа Бога, і в цьому самопізнанні ти набуваєш чистоти свого єства. Саме це закладено в мудрому заклику до всіх шукачів усіх народів вже тисячі років: «Людино, пізнай сама себе!».
Чистота — це відсутність всього зайвого, це те, що є насправді як істинний стан речей. Вона є достеменною Природністю! Там, де є Чистота, завжди проявляється і Радість, вони сповнюють будь-яку творчу дію.
Для людей Чистота проявляється також у чистоті думок, у справжній безмовності, у відсутності зайвих слів, відсутності метушні та безглуздих рухів і дій, у володінні собою, всіма своїми діями та емоціями, у здатності бути собою, в здатності сприймати і здатності щиро віддавати. Той, хто прагне Чистоти, прагнутиме насамперед внутрішньої тиші, щоб врешті ніщо йому не могло завадити почути Дихання Творіння, розпізнати відчуття як голос власного духу, а з тим — відчути і Волю свого Бога.
Будь-яке творення або перетворення, будь-які можливості Поступу, можливості підтримки та допомоги, зцілення, просвітлення і духовного сходження з’являються лише тоді, коли для цього повністю звільняється простір. 
Лише чиста чаша духу може сприймати Силу згори і живитись з неї повсякчас.

 

© Олександр Ладік. 2018. 



Читайте також: «Шукайте в усьому Смисли!»

Прочитано 2429 раз Последнее изменение Четверг, 07 Сентябрь 2023 09:22