Абд-ру-шин / Abd-ru-shin 

Статьи

Пятница, 10 Май 2019 20:29
 UA Розквітли київські каштани, Свічки-суцвіття на гілках, Немов світильники у храмах На ізумрудних вівтарях. Природа — храм живого Бога, Де квіти — вдячні молитви, Створінь, що здатні дієсловом Окрасу Всесвіту творить. Пишнота зелені повсюди, Як найрозкішніше…
Опубликовано в Поэзия
Воскресенье, 05 Май 2019 10:13
 UA Коли почнеться таїнство цвітіння * У чарівливих подихах весни, І сакури тендітне тріпотіння Серцебиттям відчуєш у собі, Коли все те, що кидається в очі, Ця розкіш квітів, ніжність пелюстків, Сягнути змусить те, чого ти хочеш,…
Опубликовано в Поэзия
Четверг, 25 Апрель 2019 13:43
 UA Ніщо так очі більш не тішить, Ніж пишний цвіт стрункої вишні, Квітучим світлом оповита, На радість людям тут розквітла. Немов Владар небесний Вишень, Покров накинув свій розкішний, Й створив прошарки захисні, Життя вберігши на Землі……
Опубликовано в Поэзия
Четверг, 17 Май 2018 08:46
 UA Коли щороку бачу я цей яблуневий цвіт, Як квітка розкривається жива душа в мені, Вдихаю яблунь пахощі та потрапляю в світ Вируючої радості та вічної весни — Квітучий дивосвіт від краю і до краю! І…
Опубликовано в Поэзия
Четверг, 17 Май 2018 08:22
 UA У подихах повітря Сакури суцвіття, Як діви-балеринки В спідницях білосніжних, Що горнуться в обійми Й, танцюючи, радіють. Світло-рожевим сяйвом, Мов чарівливим маревом, Цвітіння оповите І ніжністю укрите, Неначе погляд діви З-під вій сором’язливих… * ©…
Опубликовано в Поэзия
Четверг, 17 Май 2018 08:08
 UA МАГНОЛІЇ * Мов чаші дивовижні Священних церемоній, В садах квітують ніжні Реліктові магнолії, — Немов вином червоним Хтось крапнув в молоко Й в квітуче вилив лоно, Створивши це єство. Ці квіти віддзеркалюють Сади небесні зоряні,…
Опубликовано в Поэзия
Четверг, 17 Май 2018 07:41
 UA Як струм одвічного життя Пульсує скрізь серцебиття Святої Божої Любові, Що живить світ дерев довкола! Посеред розкошів весни Рясніють плодоносні квіти, — Любові вісники вони, Що принесуть плоди свої Хтось восени, А хтось вже літом……
Опубликовано в Поэзия
Среда, 07 Июнь 2017 15:46
 UA Немов навесні землe вмита дощами, Всю силу живильну в себе увібравши, Готується квітнути, кинувши зайве, Усьому новому без лишку віддавшись, Влови у собі відчуття це незнане, Що паростком здатне пробитись назовні, І світлом душевним розвіять…
Опубликовано в Поэзия

Сопутствующие статьи