UA Коли чудесниця Ірида, Будує райдужні мости, На землю ллються з них краплини, Розмай квітковий даючи! Небесні пахощі розлито В барвисті келихи весни, І піняться повсюди квіти У бризках щастя і краси. Неначе животворні хвилі, Суцвіття-грона…
UA Розквітли київські каштани, Свічки-суцвіття на гілках, Немов світильники у храмах На ізумрудних вівтарях. Природа — храм живого Бога, Де квіти — вдячні молитвиСтворінь, що мають хист і змогу Окрасу Всесвіту творить! Пишнота зелені повсюди, Як…
UA Коли почнеться таїнство цвітіння * У чарівливих подихах весни, І сакури тендітне тріпотіння Серцебиттям відчуєш у собі, Коли все те, що кидається в очі, Ця розкіш квітів, ніжність пелюстків, Сягнути змусить те, чого ти хочеш,…
UA Ніщо так очі більш не тішить, Ніж пишний цвіт стрункої вишні, Квітучим світлом оповита, На радість людям тут розквітла. Немов Владар небесний Вишень Покров накинув свій розкішний Й створив прошарки захисні, Життя вберігши на Землі,…
UA Коли щороку бачу я цей яблуневий цвіт, Як квітка розкривається жива душа в мені, Вдихаю яблунь пахощі та потрапляю в світ Вируючої радості та вічної весни — Квітучий дивосвіт від краю і до краю! І…
UA МАГНОЛІЇ * Мов чаші дивовижні Священних церемоній, В садах квітують ніжні Реліктові магнолії, — Немов вином червоним Хтось крапнув в молоко Й в квітуче вилив лоно, Створивши їх єство. Ці квіти віддзеркалюють Сади небесні зоряні,…
UA ДУША МАГНОЛІЇ * У середмісті Києва Немає місця вільного, Проте ще з давнини Є затишні сади, Там пахощі розлито Між дивовижних квітів, Дерев і різнотрав’я. І сад такий відвідав я, Коли настали теплі днини, Щоб…
UA Як струм одвічного життя Пульсує скрізь серцебиття Святої Божої Любові, Що живить світ дерев довкола! Посеред розкошів весни Рясніють плодоносні квіти, — Любові вісники вони, І принесуть плоди свої Хтось восени, А хтось вже літом……
UA Немов навесні землe вмита дощами, Всю силу живильну в себе увібравши, Готується квітнути, кинувши зайве, Усьому новому без лишку віддавшись, Влови у собі відчуття це незнане, Що паростком здатне пробитись назовні, Й розвіяти морок, неначе…