“ Чи це можливо колись — без спотворення записувачів (а згодом через непорозуміння одних і зарозумілість інших переписувачів і тлумачів рукописів) дізнатися саме те, що казав сам Ісус, коли виголошував свої слова, живучи як людина на Землі?
І хто нарешті виявить помилки, що іноді так явно відчуває кожний серйозний читач тут і там у священних текстах.
Зокрема в цих словах: «Блаженні вбогі духом…». Тут помилка заводить всіх у глухий кут. Замислитеся, збагніть, що тут зовсім не йдеться про тих, хто бідний в чомусь, і не про те, що треба вдавати смирення на противагу пихатості духу. Небагатий здобутками, бідний дух, якому чогось бракує, є нерозвинутим, саме як злидень.
Також тут не йдеться про брак якихось земних статків! (Бідність аж ніяк не запорука набуття Царства Духа, а лише вказує на обмеження. Земне ж багатство є певним знаряддям для розширення можливостей для різного роду впливу, це справжня тимчасово запозичена сила, яка накладає відповідальність на обдарованого, проте, на жаль, мало хто здатний правильно цим скористатись). Недорозвинутому злидню не досягти висот.
Небесного Царства ніколи не досягти тим духам, яким чогось бракуватиме.
Отже це було викривлене на самому початку, коли послідовники вслід за учнями Ісуса Христа записували прості слова Вчителя, який завжди закликав прагнути простоти в усьому. І тут так само йшлося про душевну Простоту — простоту в сприйнятті Божого Слова і самої Істини.
Щоб повернути втрачений смисл слів Ісуса, треба замість «вбогі духом» поставити «простодушні»!
/Олександр Ладік/ ”