UA

Зелені барви літа осінній дощ змиває
Й на полотно природи наносить кольори
Яскраві, мов вогонь, червоно-золоті.
Вже поспіль кілька день негода не вщухає.
Краплистий шум такий сумний, хоч плач,
З дерев зриває пожовтіле листя,
Натомість щедро роздає своє намисто,
І я з вікна на це дивлюсь як споглядач
Замріяний. На вулиці дощить і прохолодно,
А на душі тепло від затишних думок,
Що всі слова та о́брази складають у рядок,
Щоб з них нехитрий вірш створився за нагоди.

Вже поспіль кілька день ця злива не вщухає,
Й сліди палкого літа примарним сном зникають…

© Олександр Ладік. Київ. 21.10.2015.

Читайте також: «Осіння туга»

► ВЕСЬ СПИСОК ◄