UA

Немов навесні землe вмита дощами,
Всю силу живильну в себе увібравши,
Готується квітнути, кинувши зайве,
Усьому новому без лишку віддавшись,
Влови у собі відчуття це незнане,
Що паростком здатне пробитись назовні,
Й розвіяти морок, неначе тумани,
І все подолати живою Любов’ю!

~ Присвячено любій мамі Ользі ~

Люба мамо, серцем чиста,
Молитвами, мов намистом,
Ти нас ніжно огорнула,
Щоб нас біди оминули.
Якщо ж нам стає сутужно,
Кличеш ти великодушно
Під своє крило завжди.
Коли зовні холоди
Дариш ти тепло всякчас
І приймати рада нас.
Моя рідная матусю,
До тебе я пригорнуся
І побачу всі скарби,
Які містяться в тобі —
Найчарівніші дари,
Що душа несе згори, —
Все, що маєш ти в собі
Як квітучий жар Весни!

~  ✾  ~

Люба, добра моя мамо,
Ти найкраща й незрівняна!
Світлим березневим днем,
Ти у світ родилась цей,
Щоби жити і любити,
Й нас від лиха захистити.
Хай же стане тобі сили
У душі зростити крила,
Щоби крилець кожний мах
Наближав до Світла шлях!
Хай Любов в тобі не гасне,
Щоб окрилювати щастям!

© Олександр Ладік. Київ. 2.03.2017, 2019.

Читайте також: «Ідеали»

► ВЕСЬ СПИСОК ◄