UA

Із давнини, як місто світла,
Взірцем краси стоїть мій Київ,
На кручах гордо височіє,
Мов сад розкішно-чарівливий,
Дніпра потоками омитий,
У бризках хвиль його бурхливих,
Свята твердиня непохитна,
Затишний осередок миру,
Земне величне місце сили!
Серед природи розмаїття
У струмах творчого прядіння,
Під небом сяючим блакитним,
В живильнім сонячнім промінні,
Як Храм, завжди усім відкритий —
Природним духам і людині,
Дорогоцінная святиня
І центр держави князя Кия —
Русі, а нині — України,
Як джерело ідей мрійливих
Квітує славне місто Київ!
Прадух одвічної стихії *
Колись вдихнув у нього сили:
І серцем вільної країни
Постав на грані двох Світів —
Порядку й Хаосу — рушійний
Передній Край важливих змін,
Щоби нове життя творити
У вирі світових подій.

Звели на цих засадах стіни
В народ об’єднані русини,
Що нареклися Ро(у)ссю Кия,
Яких з’єднала в побратимів
Мета, ідея й справа спільна —
Створить державную столицю,
Кий, Хорів, Щек і Либідь
Тут бути разом присяглися…
Відтоді захищає Київ
Утаємничений Хранитель,
І лик його тонкий, вродливий,
В зелених вкарбувався схилах,
Як обрис гордий, непохитний.
Розправивши могутні крила,
Небесну Русь і Київ живить
Природи сутнісний служитель —
Володар, що несе з Вершини
Життя вируючі струмини,
Із них сплітаючи невпинно
Нитки для духів легкокрилих,
Що вправно діють в Божій силі
В постійному Богослужінні.
Неначе райдуга сяйлива,
Подячний хор до неба лине,
Мов суголосная молитва
Природних духів і людини! 

© Олександр Ладік. Київ. 2.09.2021. 

* Дух одвічної стихії — це могутній сутнісний Дух, що захищає нації, коли вони зароджуються і перероджуються…

Присвячено сутнісному хранителю і будівничому Русі–України Г…, що спрямовує живі промені сили згори на місто Київ і всі споконвічні землі Русі. Він з давніх-давен опікується Києвом як серцем великої держави, живлячи певні форми та ідеї на Землі й в Потойбіччі того речовинного простору, що утворює гармонію Природи цієї місцевості та допомагає формувати Державність у вищому первісному сенсі, яку будують як Небесну Київську Русь людські духи, поки не дозріють до сходження до найвищих Духовних царин — до Раю.

Створена геологами рельєфна мапа правобережного Києва утворює профіль обличчя того, хто є його "душею", його споконвічним Хранителем.

Читайте також: «Декалог українського націоналіста»

► ВЕСЬ СПИСОК ◄