UA

ПІСНЯ ЗОЗУЛІ *

Лине пісня зозулина
на щасливії літа…

Зозуленька, диво-птаха,
Всі садочки облітала, 
Як провісниця крилата
Вищу Волю сповіщала.

До усіх садів у світі
Тайні ходи пташка знає,
І в служінні Господині
Пильним оком споглядає,

Щоби квітло все й зростало,
І життя скрізь вирувало,
Не спинялось і тривало
За Законом досконалим.

Зозуленька, птаха Живи,
Звістку нам несе благую,
Що в природі все ожило, 
Вона радісно кукує.

У ритмічній її пісні,
Наче серця стук пульсує
Серед Витоків первісних,
Де живильна кров вирує!

Всі садочки облітала
Зозуленька, диво-птаха,
А в одному не бувала,
Де усе бере Початок:

Там стоїть осяйний Замок,
Світлі Лицарі чатують,
Й Сонце Світу сходить ранком,
Там Владар Небес царює,

Звідти промені струмують,
Творчий жар несуть щомиті
Й все існуюче формують,
Даючи Життя напитись!

© Олександр Ладік. Київ, 18.04.2016 

Написано на основі древньої слов'янської (праукраїнської) щедрівки: «Ой жива, та і зозуленька: Усі сади та і облітала, А в одному та і не бувала. А в тім саду три тереми. А в першому – красне сонце, а в другому – ясна місяць, а в третьому – дрібні зірки. Красне сонце – пан господар, Ясна місяць – жона його, Дрібні зірки – їхні дітки…». — По суті, це відголосся древньої містерії, у якій в дещо закодованій формі розповідається про диво-птаху зозулю, що, будучи вісницею Живи, облітає сади різних світів і сповіщає життєдайний розквіт природи…

На початку травня серед давніх слов'ян відзначалося свято великої богині, Праматері Живи**. Вона панує високо над Творінням, будучи однією з найвищих сутнісних Володарок, і ототожнює життєву силу, творчий жар, що спонукає одвічний природний поступ життя. Її ім'я несе в собі її суть — «та, що дає Життя». Деякі слов’янські народи в давнину Живу також називали Siwa (Сіва), а тому в щедрівці слова «Сива зозуленька» не про її зовнішність, а означають саме «зозуленьку Живи», як пташки, що їй служить!
Цей відомий народний обрядовий спів про зозуленьку («Ой, Сива та і зозуленька…») разом з багатьма іншими веснянками й щедрівками колись співали саме навесні на Великодні свята, а згодом від часу панування християнства народні веснянки-щедрівки заспівували вже взимку на Різдво; також відлік Нового року перенесли зразу після Різдва…  Отже зозуля, що так чарівно кує в теплу пору року, сповіщаючи про життєдайний розквіт і буяння природи, є «сивою зозуленькою», себто зозуленькою Живи. Чому ж саме за голосом зозулі люди звіряли тривалість свого життя й ворожили на щасливе довголіття? — Тому що ця птаха ототожнювалася з дарителькою життя Живою, як її провісниця, і зозулине кування нагадувало про ритм життєвого циклу і відлік часу…

* Присвячено великим і малим сутнісним Божим слугам у Природі, що сповнюють силою життя всі рослини, опікуючись усіма садами й парками м. Києва. 
Зокрема цей твір присвячено сутнісному хранителю і будівничому Русі–України Г…, що спрямовує живі промені сили згори на м. Київ, його Природу та всі споконвічні землі Київської Русі. Він з давніх-давен опікується Києвом як серцем великої держави та живить певні форми на Землі та в Потойбіччі того речовинного простору, що утворює гармонію Природи цієї місцевості та допомагає формувати Державність в вищому первісному сенсі, яку будують як Небесну Київську Русь людські духи, поки не дозріють до сходження в найвищі Духовні світи — до Раю.

Створена геологами рельєфна мапа правобережного Києва утворює профіль обличчя того, хто є його "душею"

** Читайте також: «Творча дія Живи, Лади й Рода»

Читайте також: «Макоши пісня»

► ВЕСЬ СПИСОК ◄