UA
РОСЬ *
Із Вмістилища вод зоресяйних,
Де вирують первісні світи,
Ллються зливи на землю астральні
Й споконвіку всі живлять річки.
З волі Рода і з таїнства Дани
Все живе оросила вода,
Мов з очей неосяжно-віддалених
Стиха крапала щастя сльоза.
В давнину на світанку земному,
Коли тут панувала весна,
У розкішній красі невимовній
Заблищала небесна роса,
І росинки, зібравшись у стрічку,
Утворили живильний потік,
Щоб струмини ласкавої річки
Напували цю землю повік.
І відтоді в буянні природи,
Даючи, наче мати, життя,
Річка Рось тут несе свої води,
Мов блакитна блискуча змія.
Із її материнського лона
Плем’я росів-слов’ян почалось,
І душа народилась народу,
Що злучився у Київську Ро(у)сь.
© Олександр Ладік. Київ, 14.08.2017
* Присвячено Божим Слугам у Природі — величним сутнісним створінням, які є нестаріючими прекрасними Володарями, споконвіку живлячи річку Рось від самих джерел зародження і які опікуються водами цієї життєдайної річки, немов мати й батько. Назва річки означає «Роса» (волога з неба), що живильними крапельками зволожує і запліднює землю.
Звідки походить Київська Русь:
Назва річки Рось означає «Роса» (волога з неба), що живильними крапельками зволожує і запліднює землю. Рось є прадавнім слов’янським гідронімом, який за думкою більшості серйозних вчених істориків і дослідників дав назву державі Ро(у)сь.
За найменуванням річки назвалися і «роси» (росичи), що їх ми також знаємо як древляни та поляни, і що утворювали плем’я слов’ян, яке жило на родючих берегах річки. Представники росів разом з іншими слов’янськими племенами на перетині I–II ст. н.е. (а не VI ст., як гіпотетично постановили історики) на чолі з князем Києм почали створювати нову об'єднану державуРо(у)сь.
Водночас головне місто-фортецю об'єднаних слов'янських племен розбудували на кручах іншої великої річки — Дніпра. Це місто постало на вдалому місці торгового шляху з варяг у греки на основі давнішнього поселення. Столицю нової держави назвали на честь — Києвом (тобто містом Кия). Цей харизматичний завзятий князь у межах великих річок Дніпра, Росі, Десни та Псела запалив розрізненні слов’янські племена ідеєю Державотворення.
Цю землю на честь князівського міста називали Київською Россю або Ро(у)ссю Києва.
Іноземці Західної Європи називали цю землю Russland («Країна Русь»), Russia, а греки називали Ρωσία, Rosia (Ро́сія), що точно відповідає первинній назві «Рось».
Перша письмова згадка слова "Русь" дійшла до нас у формі назви народу "Рос" (Rhos) із Бертинських анналів 839 р. Латиною там написано, що зі своїми послами візантійський імператор Феофіл «прислав ще деяких [людей], які стверджували, що вони, тобто народ (gens) їх, називаються РОС (Rhos) і що король (rex) їх, іменований хаканом (chakanus), направив їх до нього (Феофілу), як вони запевняли для дружби». У літописних анналах передано самоназву «народу» – «рос» (це латинське слово є транслітерацією грецької назви, а грецька точно відображає самоназву). Саме в такій формі це слово вживалося послами росів…
© Олександр Ладік (зроблено на основі живопису Freydoon Rassouli)
Читайте також: «Надвечір’я біля річки Рось»
Читайте: «Дар життєдайної води»
ВЕСЬ СПИСОК ◄
