UA
Дух відчуттями молитву вершить
Посеред щастя чи смутку лихого…
Зайві слова лиш обтяжують зліт,
В мить, коли прагнеш ти близькості Бога,
Серцем, чуттями молитись навчись,
Здатних увись торувати дорогу,
Наче осяйний невпинний рушій!
Думка окрилює твій людський розум,
Діючи Словом на рівні земному.
Туга за Світлом — це сходинки вгору,
Що приведуть тебе прямо до Нього,
В мить, коли прагнеш ти близькості Бога.
Лиш відчуттями молитись навчись.
Сила молитви полягає не в повторенні чужих слів, а в душевному переживанні, глибинному сильному відчутті, коли всередині все перетворюється в палкий жар, що лине в височінь. Якщо людина, мов натягнута струна, на одному відчутті може творити молитву в духовному образі, то сила такої молитви сягне Духовної висоти біля підніжжя Престолу Всевишнього, якого не в змозі досягти молитва, що обмежується людськими словами. Але слово може породити всередині нас таке сильне відчуття, що набуде бажаної потуги для піднесення до Бога! Сила молитви таїться в животворному палкому прагненні Світла. Тож моліться, уникаючи багатослів’я, якнайкоротше і простіше, так, щоб кожне слово вібрувало разом з відчуттями, як їх чисте відлуння, бо зайві слова справді обтяжують зліт. Сила молитви здатна, як захисне поле високої напруги, врятувати життя, вберегти й надихати…
© Олександр Ладік. Київ. 12.10.2018
Читайте також: «Віддзеркалення Серцебиття»
Читайте також: «Коли душа говорить»
Читайте: «Розмова закоханих душ»