UA

В тривожних клопотах щоденних
Ми часто губим найцінніше
І шумом заглушаєм тишу —
Як джерело благословенне.

Лиш той, хто зберігає спокій,
Намарно не втрачає силу,
Стає насправді невразливим
В життя вируючих потоках.

Набувши справжнього смирення,
Приймає, як належно, дійсність,
І геть відкинувши все лишнє,
Сповняє смислом повсякдення.

Ніхто не зробить йому шкоди,
Бо залишаючись смиренним,
Він гасить спалахи вогнéнні,
Як дух розвинутий, свідомий.

І зупинившись в метушні,
Створивши у собі безмовність,
За мить отримаєш натомість
Небесний мир в своїй душі.

Його відчуєш ти відлуння
В живильних подихах природи
У близькості дерев чудових —
В обіймах благодатних туї,

Де ллються струмені текучі
З м’яких вічнозелених вітей,
Спроможних від вузлів звільнити
Умиротворенням цілющім. *

© Олександр Ладік. Київ, 11.04.2021.

* Цей вірш є слабкою спробою передати суть того, що криється за станом Умиротворення. Присвячено Ельнару** У…, який опікуються деревами туї в парку біля мого дому, поширюючи навколо миротворний спокій і сповнюючи душі цілющою благодаттю. (На жаль, вірш виявився надто слабким, щоб бути схвально прийнятим мудрим сутнісним. Прошу пробачення за слабкість форми). Тому краще я далі опишу це без рими віршування…

** Ці Сутнісні наче живильні мости в природі спрямовують струми живі. — Ельнари, височіючи за ієрархією над ельфами, створюють прообрази рослин, до роду якого вони належать від початку, як майстри певних форм. Ельнари "програмують" окремий рід рослин, надають їм силу, сплітаючи з висот до земних дерев животворні нитки, з яких вже ельфи дерев (разом зі своїми маленькими сутнісними помічниками) утворюють видимі людині форми дерев.

Читайте також: «Під деревом катальпи»

Читайте також: «На цвіт сакури»

Читайте: «Гімн митцям Природи»

► ВЕСЬ СПИСОК ◄