UA

ЧОТИРИ ДИВО-ПТАХИ, ЩО ТВОРЯТЬ ВІДЧУТТЯ!

(Ці крилаті Божі створіння є особливими центрами творчого випромінювання, що височіють по краях Світу й, неначе мереживо, із проміння свого співу сплітають надихаючі Відчуття, щоб усі духи рухалися ними в животворному Поступі).

                       ☼
Диво-Птахи невпинно співають,
Мов мереживом світ огортають,
Всім створінням несуть відчуття
Й надихають жагу до життя!

Птахо Радості Алконосте,
Ти окрилюєш нас і підносиш,
Як веселка ведеш крізь світи,
Сяйні зводиш до Неба мости,
В твоїх піснях — радіння і сміх
Спонукають до руху усіх.
Спільно з Радістю твориться диво,
Коли в душі вливається сила,
І з’являється сенс й насолода
Від життя з відчуттями свободи!
Чиста Радість окрилює й вабить,
Відкриваючи Поступу Брами.
Із піднесеним радісним ритмом
Не страшні найзапекліші битви,
Ми завиграшки в змозі здолати
Все, що стане в житті на заваді,
Дай нам, птахо, наснаги живої,
Щоби путь наша стала щасливою!

Гамаюне, птахо Надії,
Дивовижний твій голос навіє
Прочуття в усі душі розкриті
Й передбачення таємничі…
У пташиному чудному співі
Оживають задумані мрії,
І на світло з незнаних царин
Виринають з таємних глибин.
Ти даруєш нам передчуття
Й загадкових речей пізнання.
Огорни нас своїм крилом
І зігрій Віри щирим теплом,
Всі надійні шляхи освіти,
Від оманних пасток відведи,
І як спис загостри відчуття,
Щоб свідомим ми жили буттям!

Птахо світлої туги — Си́рине,
Спів твій лине із сяйного Вирію
І сплітає зв'язок з Небесами,
Відкриває невидимі Брами.
У проникливих звуках твоїх
Кожен знайде цілющих утіх,
І відчує в журбі зачарованій
Животворні скарби, що приховані;
У сльозах каяття чи захоплення
Прийде сутність буття усвідомлення.
Той, хто прагне найвищого Світла,
В співах Сирина духом розквітне,
Світла туга така ж неминуча,
Як бажання невтримне й жагуче —
Шлях набути до Дому свого,
Де духовний палає Вогонь.

І Сва-Слави я голос почую,
Що від Луків Сварожих віщує…

Птахо Славо, нас вгору спрямуй
І Надії Меча подаруй,
Щитом Радості захисти
Й попере́ду хреста запали,
Хай веде до Світла він нас,
Щоби духу вогонь не погас!
Хай жага здобування Вершин
Надає відчуття легких крил,
Щоб здіймаючись духом у вихорі,
В суголоснім єднаючись хорі,
Ми позбулися кволості хворої
І шляхами пішли Героїв,
Подолавши усі перепони,
Осягнувши живі Закони! —
Надихає на битви той спів,
Даючи невразливість в борні,
І душа в височінь знов полине
За окрилюючим диво-співом,
Не застигне вона вже ніколи
В чистих струменях Божої Волі!
Подаруй же нам, Птахо, звитягу,
І для битв полум’яну відвагу,
Хай не спиниться Поступу рух,
І у славі гартується дух!

© Олександр Ладік. Київ. 13–15.10.2015

<>><<>><<>><<>><<>><<>><<>><<>><<>><<+>><<>><<>><<>><<>><<>><<>><<>><<>><<>><<>>

^{"Птаха Слава" (Художник: Ігор Ожиганов)}