UA

ВИТОКИ ЧИСТОТИ

У перебігу земного року на початку вересня настає час для свята Чистої Лілеї як свята Ґрааля. Це є живою дією і звершенням, що несе певні випромінювання із одвічного Замку Святого Ґрааля, через якій Божа Воля впливає на Всесвіт. І Чиста Лілея є уособленням Чистоти.
Цей особливий період часу безпосередньо стосується Жіноцтва і його найвищих Витоків, бо пов'язаний із чистими потоками з Пра-Джерел Буття, що ллє в Творіння Небесна Цариця.

Тут таїться відповідь на питання, чому в астрологічному календарі цей період проходить сузір’ям «Діви», сама назва якого свідчить про прямий зв'язок із небесною жіночої постаттю. У давніх слов’ян споконвіку існував культ богині-матері — Макоші («Ма-кош» — «Мати чиста»), що з згодом із встановленням християнства була замінена постаттю Божої Мати або Пречистої Діви. І така назва залишилася в череді свят: «Перша… Друга… Третя Пречиста», що вказує на те, що в цей період відбувається оновлюючий вилив певної «жіночої» сили згори.

Але треба все розставити по своїх місцях. Макош як Пречисту Мати, що пряде Тканину і Долю Світу, знали різні земні народи, і, відповідно до своєї мови й усвідомлення проявив її дії, називали інакше: Іштар у Вавилоні, Астарта у Греції, Ізіда (Ізіс) у Єгипті (зокрема містерії Ізіди випадали саме на кінець літа – початок осені).

Макош є великою сутнісною Дівою-Володаркою, що височіє окремою постаттю. Вона є Матір’ю всіх створінь, бо невпинно пряде всі форми й Тканину Творіння, утворюючи також сукупну його Долю. При цьому Макош підпорядкована вищим Пра-Джерелам Світла із Божого Царства і є живим каналом для променів Чистоти, що спрямована насамперед у Жіноцтво всіх частин Творіння. Макош панує на Висотах, що пронизують Пра-Духовне Царство, і займає певне місце сутнісної Володарки на Лебединому Острові…

Найвищим Витоком проміння Чистоти в Творінні є Чиста Лілея — Ірмінґард, яка в Святому Ґраалі, будучи Пра-Духом, є посередницею між Світлом Божественної Пра-Цариці Єлизавети* і Жіноцтвом сукупного Творіння.

Жіноцтво від свого походження за родом своїм покликана бути посередницею між сяючими Вершинами і людством. Неначе на духовних крилах підносячись у височінь, сплітаючи полотно живих світлих ниток і зводячи духовні мости згори донизу, жінка здатна сприймати основоположні, найтонші струмені Божої Сили, щоби передавати далі. Тому свято Чистої Лілеї як свято діючої Чистоти прямо стосується саме жінок. Жінка, як Жриця Чистоти, як Хранителька духовного Вогнища, веде за собою людство до піднесеного Поступу або стає причинницею падіння, якщо вона втрачає вірність своєму призначенню. При цьому задача чоловіків — стати захисниками чистого жіноцтва і духовного Вогнища, тобто виконати власне призначення.

Що є Чистотою

Чистота — це те, що є насправді, це істинна дійсність. Вона утворює шляхи всьому, чим Світ живиться, рухається і сповнюється! Чистота є проявленням дії живого Закону в Творінні, тим животворним Ефіром, яким дихають всі створіння, на який спирається Всесвіт, завдяки чому відбувається світове Прядіння і Поступ. Чистота, будучи найвищою справжньою суттю всього, забезпечує і доконечний справедливий Відбір (що його називають Страшним Судом Божим) для кожного із створінь: чи займає воно своє місце в Творінні відповідно до Задуму Творця як діюча частина великого цілого, чи зберігає цим Вірність собі й Закону Божої Волі.

⟨⟨ Чистота — це відсутність всього зайвого, це те, що є насправді як істинний стан речей. Вона є достеменною природністю! ⟩⟩ 

Чистота — це істинна справжність і досконалість за родом своїм, це справжня сутність кожної окремої особистості. Чистий духом здобуває те місце, що визначено для нього зроду-віку, і тому він досягає Смирення. Бути смиренним — означає перебувати в мирі з собою та світом, сприймати себе і світ таким, як є насправді!

Тому, хто досягне Смирення, відкриється путь до Божого Царства, бо лише смиренний може пізнати себе і побачити свій шлях до сяючих Вершин, а з цим він набуде розуміння живих Законів Творіння як Волі свого Бога.

Воістину смиренним є лише той, хто набув призначене саме йому місце, сумлінно й радісно вирішує встановлені йому задачі в своєму найближчому оточені, діючи саме там. Смиренний не порівнює себе з іншими і не зазіхає на їхню зону відповідальності, бо знає, що це не його задача!

Поширені в наш час інші сенси поняття Смирення є хибними, на жаль, люди надто часто плутають Смирення з покірністю. І Смирення аж ніяк не означає лише лагідність і тихість, воно не вказує лишень на неспротив зовнішній силі й добровільне схиляння перед суворими обставинами, стражданнями та ударами долі. В істинне Смирення, яке люди забули та спотворили своїм неправильним розумінням, ніколи не було закладено покірності, яка взагалі не властива духам. Смирення (так само як сумирність) означає перебування у мирі із собою, своїм оточенням, у мирі й злагодженості з Волею Бога! Що означає здатність займати встановлене Богом власне місце у Всесвіті, відповідно до наданих Ним талантів, ні принижуючись, ні вивищуючись.

Той, хто несе в собі справжній мир, має особливу притягальну чарівливість і цим дивовижно впливає на своє оточення вже лише своєю присутністю поруч, підживлюючи й надихаючи всіх довколишніх, діючи як чисте джерело, що напуває, заспокоює і зцілює. Такі особливі люди, живі і природні за своїм єством, завжди вирізняються з-поміж інших. Вони набувають здатності бути активними посередниками в животворному ланцюзі служителів Божої Чистоти і Любові, що діють всюди, де є можливості! Лише такі чисті душею особистості завдяки своїй здатності бути собою і природним чином дотримуватися Божої Волі у всіх своїх проявах можуть називатися Божими дітьми, бо насправді стають такими. Ось який смисл хотів донести людям Ісус Христос, коли проголошував у Нагорній проповіді: «Благословенні миротворці, бо вони будуть названі дітьми Божими» (Матв.5:9).

Тут шукачі Істини можуть також знайти ключ для розуміння іншої великої поради Сина Божого: «Воістину, доки ви не змінитесь і не станете, як ті діти, не ввійдете до Царства Небесного» (Матв.18:3). Немов чиста дитина, що ніколи не зневірюється, а йде до обраної мети, спираючись на отецьку допомогу, сповнену любов'ю, людський дух набуває здатності досягти сяйних висот Царства вічного творчого буття. Варто лише ступити на правильний шлях, розпочавши сходження, і цілком віддатися висхідним потокам Законів Божої Волі, без остраху, вагань і свавільного викривлення, він долатиме будь-які життєві труднощі, завиграшки, з наснагою і радістю, невтомно щось творячи і навчаюсь новому, шукаючи та відкриваючи для себе нові світи, підкорюючи нові вершини, невпинно рухаючись уперед і вгору на крилах духу.

Набувши зрілості в подорожі різними світами і сходинками Творіння, людський дух спроможний увійти до Царства свідомих духів — до обітованого Раю. І на останньому рубежі між Речовинністю і Духовно-Сутнісним Царством він наче опиняється на живих Терезах Законів, коли в могутніх струмах силових потоків Законів остаточно зважується кожний порух його духу. Це і є випробування на Смирення — чи усвідомлює дух своє справжнє місце в Творінні! Тепер він остаточно має визначитися і проявитися як свідома особистість, яка вона є насправді в Божих Законах! В дусі він має пережити знову всі свої сукупні життя, всі свої помилки. І якщо він знову зробить неправильний вибір, проявлючи себе кращим або гіршим і нижчим за те, ким він є насправді, він не пройде вогняним мостом до Брами Раю, а впаде, втративши самосвідомість, адже він виявився не здатним усвідомити і набути своє справжнє місце в живих Законах Божої Волі…

Людські духи мусять прагнути Чистоти як справжності своєї суті, де немає місця нічому зайвому і викривленому, тієї суті, яку вклав в них від початку Бог-Отець. Для людських духів Чистота проявляється саме у Вірності в найширшому сенсі: Вірності Богові, Вірності собі в невикривленому прояві власного єства, в правильному використанні своїх духовних здібностей. Дотримуючись чистоти як вірності своєму покликанню, людина насправді примножує таланти, закладені в неї Богом. Ось чому для духовних створінь Чистота — це справжня Вірність собі та Богові, Вірність Світлу, Вірність Закону і своєму призначенню.

Лише насправді пізнавши себе, ти маєш змогу пізнати і все Творіння і його Творця, Господа Бога, і в цьому самопізнанні ти набуваєш чистоти свого єства. Саме це закладено в мудрому заклику до всіх шукачів усіх народів вже багато тисяч років: «Людино, пізнай сама себе!».

Чистота — це відсутність всього зайвого, це те, що є насправді як істинний стан речей. Вона є достеменною Природністю! Там, де є Чистота, завжди проявляється і Радість, вони сповнюють будь-яку творчу дію. 

Для людей Чистота проявляється також у чистоті думок, у справжній безмовності, у відсутності зайвих слів, відсутності метушні та безглуздих рухів і дій, у володінні собою, всіма своїми діями та емоціями, у здатності бути собою, в здатності сприймати і здатності щиро віддавати. Той, хто прагне Чистоти, прагнутиме насамперед внутрішньої тиші, щоб врешті нічого йому не могло завадити почути Дихання Творіння, розпізнати відчуття і голос власного духу, а з тим — відчути і Волю свого Бога.

⟨⟨ Ви беззастережно визначаєте нечистими багато діянь сліпучої чистоти, тоді як багато з того, що вами вважається чистим, за Законами Творіння є нечистим. Тому, перш за все, дайте волю своїм відчуттям, і тоді ви зможете правильно все осягти та зважити... ⟩⟩ (Абд-ру-шин)

Звершення Святого Ґрааля

Джерела Чистоти перебувають у Царинах Божественного Світла, недоступних для духів, і Чистота струмує з найвищого священного Саду біля підніжжя Божественної Пра-Цариці Єлизавети*. Чистота ніколи цілковито не може бути зрозумілою для людей, бо вона утворює живі потоки Законів Божої Волі. Людським духам доступний лиш образ Чистоти, духовний Прообраз, як її певне відображення — Чиста Лілея в її суворій прохолодній чистоті височіє над Водами Життя біля Чаші Святого Ґрааля, що вбирає і, перетворюючи, передає далі в Творіння живильні струмені від променів Пра-Цариці…

Для всього Духовного в особливі миті Круговороту Божої Сили відбуваються певні прояви Божественної Сили як життєдайні наддуховні звершення, що творяться в Замку Святого Ґрааля на вершині Творіння. Саме це ми називаємо Святами Ґрааля, у яких виразно проявляється дія живого Закону Божої Волі

Закон Волі Світла вібрує в Трійці. Як святий Божественний Тригон, утворюючи всесвітню Рівновагу Сил, цей живий Закон проявляється в трьох родах випромінювання як одвічних наріжних каменів Творіння — в Справедливості, Любові й Чистоті.

У День Святого Голуба відбувається, немов биття пульсу Серця Всесвіту, що усіма прожилками Творіння розносить всеоновлюючу Енергію Життя — Силу Святого Духу, як животворну Кров Господа Бога. Неначе променистий вируючий струм живої Води, Божа Пра-Сила ллється в Творіння, напуваючи його творчою енергією, щоб усі світи і всі створіння могли існувати!

Цей вилив Божественної Сили струмує через Чисту Браму, Живу Чашу, що уособлена в постаті Імануїла–Парсифаля. Він є Творчою Волею Бога, Духом Святим, уособленням живого Закону, діючи як всеосяжна Справедливість. Він бо — Перший і Останній, Альфа та Омега, Початок і Кінець для всього. Із Нього променіє Меч Світла як прояв Божої Сили, Його Всемогутності і Всевладдя! Цей променистий Меч як непохитна вісь Терезів Справедливості також врівноважує все і всіх за Законом Справедливості і несе врешті остаточний Суд, у якому все живе і корисне підсилюється і очищуються, а все шкідливе і напівживе — відсікається та кидається у вирву розпаду…

І далі, безперервно, після Виливу Сили від Дня Святого Голуба все готується вже до подальшого руху — Проміння Божественної Чистоти знов торують шляхи для наступного Серцебиття Ґрааля.

Беручи свій виток від Пра-Цариці Божого Царства, Чистота тісно пов’язана з Любов’ю. У місці трансформації Божественної Сили, в найвищому вихідному пункті Творіння — Замку Ґрааля — Чистота і Любов також мають своє певне уособлення і діють як живі прадуховні оболонки: для Чистоти — Чиста Лілея, Ірмінґард, і для Любові — Роза Світла, Марія.

Через Святий Ґрааль промені Чистоти торують у Творінні шляхи для сходження проміння Божої Любові.

Чистота завжди передує Любові, тому що Божа Любов рухається лише шляхом Чистоти. Адже можливості для проявлення Любові з’являються лише в тому разі, коли за Законом Божої Волі шлях стає цілковито підготовленим і очищеним для рушійних перетворень.

Чистота відкриває брами для всього, що йде згори, встановлює правильну дію всіх складових живих ниток Світла, які подібні до нервів і прожилок Творіння, що його охоплюють і впорядковують, як непохитна тканина великого живого організму!

Коли шлях стає вільним, і Чистота видаляє з нього все зайве, виправляючи всі відхилення та спрямовуючи потоки променів згори за руслом Законів, настає час для сходження рушійних променів Любові, що надає всім і всьому можливості для проявлення. Любов силою Чистоти спонукає живий Поступ створінь відповідно до Божої Волі.

Так було одвічно, так є, і так буде повік-віків.

© Олександр Ладік. Київ, 2018. 

* Окремо слід зауважити, що християнські богослови при тлумаченні церковних текстів передвічну Божественну Небесну Царицю помилково ототожнили з Марією, людським духом, що була земною матір'ю Ісуса з Назарета, у єстві якої немає Божественної природи, і яка аж до Голгофи сумнівалася в тому, що її син Ісус був Посланцем Єдиного Бога, тобто, що він був Христом, Сином Божим. Пра-Цариця Божественного Царства носить ім’я, що відповідає давньоюдейському імені Єлизавета (Елізабет, Elizabeth). У перекладі з івриту «Ель» (Eli) означає «Бог», а «бет» (beth) буквально означає «Будівля» (Утворення або Форма), «Божественна Творчиня». Вона є найтоншим проявленням Бога і надає форму всьому, що походить від Божого Світла! Єлизавета (Елізабет) є «Жіночою» Породжуючою Сутністю Божества, що діє як особистість окремо, але при цьому невід'ємно від Безсутнісного Бога-Отця, вона є Його Любов’ю, яка дає можливість всім вихідним із Нього потокам відповідно розгалужуватися і набувати свідомого буття.

Читайте також: «Жива Чистота. Забутий сенс Смирення»

Читайте також: «Жіночість»

Читайте: «Чиста Лілея»