UA

О, Боже, дякую Тобі
За те, що дав моїм очам
Можливість бачити Твій Храм —
Увесь цей дивовижний світ,
Тут день і ніч хтось править службу,
І кожен дух животворить!
Я дякую за кожну мить,
Тоді, коли стає сутужно,
Й коли жива душа в мені
Неначе розправляє крила,
В блакить здіймаючись, щаслива,
І там ширяє в вишині.
Там відчуваю я Тебе —
В свята святих в моєму серці, —
Там вир життя й немає смерті,
Любов Твоя мене веде,
Рушійним сповнюючи світлом.
Не має меж Твоя Любов,
Як всеосяжний той покров —
Закон одвічний, непохитний!
Через Любов пізнав Тебе,
Небесний Отче, ще не вірив,
Але почув, як кличе вирій
Із сяйних зоряних джерел…
І віщим серцем я прозрів
І відчуваю Твою близькість,
Закличу: «Господи Всевишній!»
Опівночі чи на зорі,
І знаю — чуєш Ти мене!
Коли мовчать уста мої,
Мій голос лине із душі,
Де кожне слово — вогняне.
Іскристим чо́вном по воді
Пливу вперед осяйним шляхом,
І кожний подих мій — подяка,
За все я дякую Тобі!

Амінь.

© Олександр Ладік. Київ. 14.08.2015
(переспів вірша «БОГ» (1890) Дмитра Мережковського).

< На фото — краєвид на річку Рось з гори (біля с. Бородані та Дибенці, Богуславського р-ну, Київської обл.), древня назва якої "Гораниця" з часом втрачена, нині географічна назва гори — Дибинецький стрімчак) >

Читайте: «Любов, що Всесвіт увесь живить»

Читайте також: «Щастя відчувати Бога»

Читайте: «О, Боже мой, благодарю!»

► ВЕСЬ СПИСОК ◄